Підставні матчі в кіберспорті: резонансні справи
Викрито серію підставних матчів у різних дисциплінах: випадки Solo (2013), iBUYPOWER (2014), 38 причетних у LDL (2021–22) та довічні дискваліфікації й арешти.
У кіберспорті виявлено кілька резонансних випадків підставних матчів, які торкнулися Dota 2, CS:GO, League of Legends, StarCraft II і Valorant. Розслідування та санкції провели турнірні організатори, видавці і національні асоціації.
У 2013 році на турнірі StarLadder StarSeries Season 6 у Києві гравець RoX.KIS Олексій «Solo» Березін поставив $100 проти власної команди в матчі, що нічого не вирішував. Березін виграв $322; спочатку його відсторонили від турнірів організатора, пізніше строк скоротили. Число «322» згодом стало асоціюватися з домовленими матчами серед спільноти.
У 2014 році в CS:GO команда iBUYPOWER програла на чемпіонаті CEVO Professional Season 5 партію з підозрілою грою. Розслідування встановило навмисну поразку, а виплати відбувалися у вигляді внутрішньоігрових предметів на суму близько $10 тис. Чотири гравці отримали довічні заборони від великих турнірних організаторів; один гравець уник покарання після відмови від частини виграшу. Наклейки команди з того турніру згодом стали предметом колекціонування.
В Китаї у League of Legends Development League (LDL) у 2021–2022 роках Riot Games і Tencent розпочали розслідування після заяв одного з гравців про шантаж і примус до зливу матчів. Перевірка виявила 38 причетних осіб; команду Sheng Jie Gaming дискваліфікували повністю, гравцю, який співпрацював зі слідством, присудили чотири місяці бану. Друга хвиля у 2022 році призвела до виключення Team Orange і TWELVE та довічних дискваліфікацій ще 18 осіб. У березні 2026 року Riot виявила нову змову в тір‑2 лізі: гравець Ян Naiyou Цзіцзян отримав довічний бан. У розслідуваннях зазначається, що низькі зарплати в LDL роблять гравців вразливими для впливу нелегальних букмекерів.
У Dota 2 у 2020 році організація Newbee і п’ять гравців отримали довічні дискваліфікації після встановлення попередньої домовленості в матчі кваліфікації. Розслідування виявило, що супротивники навмисно віддали кіли й ключові предмети, що призвело до підозрілої зміни ходу гри.
У StarCraft II у 2015 році гравець Лі «Life» Син Хьон погодився отримати $60 тис. за поразку на двох картах на KeSPA Cup. У 2016 році його арештували; суд призначив умовний строк, штраф, а KeSPA винесла довічну дискваліфікацію.
У випадку AHQ Korea корейський гравець Чон «Promise» Мін Кі у 2017 році спробував накласти на себе руки. Перед цим він опублікував заяву про тиск з боку менеджера, який нібито змушував команду програвати, щоб покрити борги перед букмекерами. Менеджер залишив країну, а інцидент сприяв додатковим перевіркам у секторі.
У Valorant у 2020 році гравці сінгапурської команди Resurgence Малкольм «Germsg» Чанг і Раян «Dreamycsgo» Тан робили ставки на поразку власної команди та намагалися підкупити тіммейтів. Організатори застосували дискваліфікації строком від шести місяців до трьох років; у національному суді Germsg отримав чотири місяці ув’язнення, Dreamycsgo — пробацію.
Навесні 2026 року в Dota 2 гравець Томмі «Taiga» Ле отримав безстроковий бан після розслідування про його зв’язки з організаторами підставних матчів і повідомлень про проблеми з азартними іграми.
За даними Міжнародної асоціації доброчесності ставок (IBIA), за перші три місяці 2026 року в спорті зафіксували 70 підозрілих інцидентів, 15 з яких стосувалися кіберспорту; у той самий період 2025 року в кіберспорті було чотири попередження. Турнірні організатори, видавці і національні асоціації посилюють моніторинг і застосовують санкції щодо причетних учасників.
Матеріали на news.white.market мають виключно інформаційний характер і не є фінансовою, інвестиційною, торговельною, юридичною чи податковою консультацією.
Редакція прагне публікувати точну й актуальну інформацію, однак не гарантує її повноту або абсолютну достовірність. news.white.market не несе відповідальності за можливі помилки, неточності чи наслідки рішень, ухвалених на основі матеріалів сайту.
Користувачі діють на власний ризик і за потреби мають самостійно перевіряти інформацію або звертатися до профільних фахівців.







