Китайські суди визнають ігрові акаунти спадщиною

Суди в Китаї почали визнавати ігрові акаунти, віртуальні предмети та деякі цифрові права спадковим майном. У ряді рішень суди кваліфікують ці об’єкти як майно, що має грошову вартість і може передаватися спадкоємцям.

Судді вказують, що внутрішньоігрові предмети та покупки мають ринкову вартість і здатні приносити дохід. На цій підставі спадкоємці можуть вимагати передачі акаунтів і предметів навіть якщо умови користувацьких угод обмежують перекази чи продажі.

Один із ранніх прецедентів — справа 2009 року, відома як «Золотий клинок». Після смерті гравця Лу його дружина Лі Лань намагалася продати рідкісний предмет. Суд визнав, що предмет має ринкову вартість та підлягає спадкуванню; прибуток від продажу було розподілено між сторонами через участь іншої гравчині у здобутті артефакту.

У справі 2024 року суд визнав спадковими Bitcoin, ігровий акаунт з оцінкою близько $30 000 і комерційні права на сторінки в соціальних мережах. Суд постановив, що ці активи відповідають критеріям власності: мають цінність, можуть передаватися іншим особам і давати дохід.

Водночас суди роблять розмежування між цифровими активами і персональними даними. Листування та інша приватна інформація користувача залишаються під контролем платформ і не підлягають передачі спадкоємцям. В одному з рішень ігрова компанія була зобов’язана надати матері доступ до акаунтів померлого сина, але персональні повідомлення залишилися закритими.

Практика китайських судів відрізняється від підходу в США та країнах Європи, де багато компаній трактують акаунти як ліцензії, а не як приватну власність, і тому такі акаунти зазвичай не вважають спадковими активами.

У кількох останніх постановах суди прямо вказують на можливість успадкування окремих категорій цифрових активів, водночас залишаючи персональні дані поза передачею.