Договірні матчі в кіберспорті: резонансні справи
Розслідування виявили підставні матчі в Dota 2, CS:GO, StarCraft II, League of Legends і Valorant; гравці та клуби отримали довічні бани, дискваліфікації й кримінальні вироки.
Розслідування в кіберспорті виявили серію договірних матчів у дисциплінах Dota 2, CS:GO, StarCraft II, League of Legends та Valorant. Видавці і організатори турнірів призначили довічні бани, тимчасові дискваліфікації, анулювали результати і передали частину справ до правоохоронних органів.
У 2013 році на турнірі StarLadder у Києві гравець RoX.KIS Олексій «Solo» Березін поставив $100 проти власної команди і виграв $322. Після викриття його спочатку забанили пожиттєво на турнірах організатора, пізніше строк бану скоротили до одного року. Число 322 стало в індустрії асоціацією договірних матчів.
У CS:GO північноамериканська команда iBUYPOWER у 2014 році зазнала підозрілої поразки на турнірі CEVO. Після перевірок кілька гравців отримали довічні бани від видавця гри та основних турнірних операторів. Частина матеріальних активів команди, зокрема колекційні наліпки, згодом набули високої ринкової вартості.
У StarCraft II гравець Life у 2015 році отримав від букмекера $60 тис. за те, що злив дві карти на турнірі KeSPA Cup. У 2016 році проти нього порушили кримінальну справу; він отримав умовний термін, штраф і довічну дискваліфікацію від корейської асоціації KeSPA.
У Китаї в League of Legends Development League (LDL) у 2021–2022 роках сталися кілька хвиль розслідувань після звернення гравця FPX. Було виявлено 38 причетних осіб, одна команда була повністю дискваліфікована, ще 18 осіб отримали довічні заборони. У березні 2026 року Riot Games виявили ще одну змову в LDL і призначили довічний бан гравцю, який раніше виступав у LPL.
У Dota 2 у 2020 році під час кваліфікації до турніру організатори встановили попередню домовленість між Newbee та їхнім опонентом; організацію та п’ять гравців забанили довічно. Навесні 2026 року гравець Томмі «Taiga» Ле, який виступав за OG, отримав безстрокову дискваліфікацію після розслідування, що пов’язало його з організаторами договірних матчів і передачою інформації букмекерам через ігрову залежність.
Сцена Valorant зафіксувала інцидент у 2020 році: на Ignition Series двоє гравців сінгапурської команди Resurgence робили ставки на поразку власної команди. Під час розслідування були знайдені переписки; гравці отримали відстрочки від 6 місяців до 3 років, а один з них відбув покарання у вигляді тюремного строку, інший — умовного покарання.
У Південній Кореї справа з AHQ Korea призвела до звинувачень на адресу менеджера, який нібито формував склад для підставних матчів. Один із гравців намагався накласти на себе руки і отримав важкі травми; менеджер залишив країну, а Riot Games і KeSPA ініціювали перевірки власників і моніторинг команд.
Регулятори та правовласники ігор ввели посилені перевірки, підвищили співпрацю з правоохоронцями, частково призупиняли ліги і анулювали результати. У низці випадків справи завершилися кримінальними вироками та фінансовими штрафами для учасників схем.
Розслідування називають кілька факторів, які сприяють зловживанням: діяльність нелегальних букмекерів, низькі зарплати в нижчих лігах, тиск з боку менеджменту та проблеми з азартом у окремих гравців. За даними Міжнародної асоціації доброчесності ставок, у першому кварталі 2026 року в спорті зафіксували 70 підозрілих інцидентів, із яких 15 стосувалися кіберспорту, тоді як у відповідному періоді 2025 року в кіберспорті було чотири попередження.
Розслідування тривають; багато справ перебувають у компетенції турнірних організаторів і правоохоронних органів, а нові рішення й правові наслідки оголошують за підсумками перевірок.
Матеріали на news.white.market мають виключно інформаційний характер і не є фінансовою, інвестиційною, торговельною, юридичною чи податковою консультацією.
Редакція прагне публікувати точну й актуальну інформацію, однак не гарантує її повноту або абсолютну достовірність. news.white.market не несе відповідальності за можливі помилки, неточності чи наслідки рішень, ухвалених на основі матеріалів сайту.
Користувачі діють на власний ризик і за потреби мають самостійно перевіряти інформацію або звертатися до профільних фахівців.







